Олексій Савченко закликав міських голів розглянути можливість повернення містам історичних назв

Олексій Савченко закликав міських голів розглянути можливість повернення містам історичних назв

У День Соборності України голова Миколаївської обласної державної адміністрації Олексій Савченко закликав міських голів Первомайська, Южноукраїнська та Вознесенська разом з громадою розглянути можливість повернення містам їхніх історичних назв.
Про це очільник області сказав під час відеоселекторної наради з районами та містами області щодо забезпечення безперебійної роботи об’єктів життєзабезпечення населення в зимовий період 2018 року.
Олексій Савченко акцентував, що Миколаївщина має багату історію, а миколаївцям є чим пишатися, відтак містам було б логічно повернутися до історичних назв.
«В такий святий день я хочу звернутися до голів міст Первомайська, Вознесенська та Южноукраїнська. У ваших міст є чудові історичні українські назви, якими ми пишаємось. Наприклад, я неодноразово казав, що місто Вознесенськ має назву Соколи. І все ж таки я не розумію, коли говорять назву Первомайськ, то в якій державі ми живемо? У нас є багата спадщина, здобутки та цінності, надбання, які нам треба підкреслювати. І сьогодні, коли ми кажемо, що ми Українська Самостійна Соборна держава, і коли ми практично кожного дня втрачаємо хлопців на сході нашої країни, то у нас є такі речі, які повертають нас до «совєтського» минулого, цих енкаведистів, які нехтували нашою нацією, знищували, кріпачили. Тому я вважаю, що сьогодні ми можемо повернутись до того, з чого починали», - підкреслив Олексій Савченко.
Зазначимо, що історична назва міста Вознесенська – Соколи, Первомайська – Богопіль, а Южноукраїнська – Константинівськ.
Джерело: Маю право

Комментариев 1

Офлайн
Владимир
Владимир 23 января 2018 14:38
Первома́йськ (до 1919 року — Голта, Богопіль та Ольвіополь, останній ще раніше — Орлик) — місто обласного значення та районний центр у Миколаївській області; друге за чисельністю місто Миколаївщини.
Навесні 1676 року гетьман запорізький Іван Самойлович направив козака Степана Підстреленого із завданням підшукати в гирлі Синюхи поблизу польського і османського кордонів місце для будівництва укріплення. В тому ж році й було побудовано фортецю у вигляді правильного восьмикутника. Козаки назвали своє укріплення «Орлик» (від назви місцевого урочища). Замок входив до складу Бугогардівської паланки Запорозької Січі. 
У 1754—1759 й 1761—1764 Орел входив до складу Новослобідського козацького полку. У 1764 році в Орлику були засновані прикордонне комісаріатство й митниці. З'являється мануфактурна промисловість, гончарство, ковальство, водяні млини, а одночасно — й купці.
За час свого існування Орликівському шанцю довелося пережити не один напад ворогів. Останнім значним походом ворогів проти фортеці на лівому березі Південного Бугу був напад запеклого ворога наших предків — кримського хана Гірея. Його 70‑тисячна орда у січні 1769 року зруйнувала укріплення, спалила слободу Орлик, а також частину прилеглих сіл. 1770 року Орликівський шанець було відвойовано російською армією Петра Паніна. У 1770 році укріплення було перейменоване в Катериненшанець (Катерининський шанець), 1772 року — слобода Орел була зарахована до розряду міст. У 1781 році поселення дістає назву «Ольвіополь».

Добавить комментарий

Кликните на изображение чтобы обновить код, если он неразборчив